Найкращі медики України 2019

Доктор медичних наук, професор кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного медичного університету, керівник Центру психосоматики та психологічної реабілітації, керівник Центру лікування болю. Стаж лікувальної та викладацької діяльності 26 років. Член міжнародних та українських професійних асоціацій: European Psychiatric Association (EPA), International Stress and Behavior Society (ISBS), International and Ukrainian Antiepileptic League, Українського товариства неврологів та психіатрів, Української асоціації з вивчення болю. Президент Української асоціації нейропсихофармакології. 

Володимир Іванович бере участь у громадських проєктах, таких як «Психосоціальна допомога онлайн українцям, які постраждали від війни Let’s talk», або «Давай поговоримо» та група підтримки «Рівний – рівному» з питань психічного здоров’я та де стигматизації психічних розладів PsyHUB, або «Поговоримо про це без стигми». Володимир Коростій  намагається розвивати новий для України напрям, про який багато говорять сьогодні, але мало займаються на професійному рівні, а саме – лікування психосоматичних і соматоформних розладів, психічних розладів, коморбідних до соматичної патології. В західних країнах вже існують клінічні центри для психосоматичних пацієнтів, і психосоматичні стани вважаються такими, що потребують серйозного лікування та уваги. На жаль, в Україні цією проблемою практично не займаються, і багато пацієнтів роками ходять від лікаря до лікаря з симптомами, причину яких жоден фахівець не може пояснити, а якщо пояснення все ж знаходять, то лікування не завжди виявляється ефективним. Біль у спині, суглобах, головний біль, шлунково-кишкові розлади – це найбільш поширені проблеми, з якими десятки тисяч пацієнтів живуть іноді більшу частину свого життя, здають численні аналізи, аби з’ясувати причину негараздів зі здоров’ям, приймають різноманітні препарати, але не можуть собі допомогти. Велика частка таких пацієнтів мають психосоматичні розлади, які слід лікувати у психотерапевта й психіатра. На сьогодні для лікування таких хворих існують інноваційні підходи. Їх застосовують у провідних європейських клініках, і сааме ці підходи намагається втілювати в клінічну практику Володимир Іванович. Мрія Володимира Івановича – створення найсучаснішого центру, де психосоматичним хворим будуть надавати допомогу відповідно до світових стандартів та із застосуванням провідних методів психотерапії. Адже він впевнений: у сучасному світі людині все складніше долати наслідки стресів, що трапляються щодня, тому ефективна психіатрична та психотерапевтична допомога – це вимога нашого часу та можливість повернути людей до нормального життя без симптомів, які не дозволяють повноцінно працювати та отримувати задоволення від довколишнього світу. 

Завідувачка кабінету «Довіри» Миколаївського обласного центру паліативної допомоги та інтегрованих послуг. Загальний стаж роботи в медицині – 23 роки. Лариса Сергіївна  працює в обласному центрі паліативної допомоги 9 років. Нині співпрацює з міжнародною місією «Лікарі без кордонів». У 2017 році в рамках пілотного проєкту «Миколаївський гепатит С», запущеного в області, Лариса Коломієць з-посеред лікарів першою почала використовувати нові схеми та нові лікарські засоби в лікуванні вірусного гепатиту С у пацієнтів з поєднаною ВІЛ/гепатит С. Саме ці хворі є цільовою групою інтегрованого проєкту. Результати впровадження нових підходів вражають: з тих, хто завершили лікування, 97% були вилікувані від гепатиту С (в світі високим рівнем лікування вважається 95%). У рамках проєкту використовують рекомендовані ВООЗ генерики найсучасніших препаратів для лікування гепатиту С, що мають прямий противірусний ефект. Нові ефективні схеми лікування хронічного гепатиту С з застосуванням пероральних препаратів, що потрібно приймати протягом 12 або 24 тижнів, не вимагають госпіталізації пацієнтів. Раніше лікування тривало 48 тижнів, а його результати  були гіршими. Також старі  схеми лікування вірусного гепатиту С пов’язані з необхідністю ін’єкційного введення високотоксичних препаратів з серйозними побічними ефектами, через які пацієнти з ВІЛ часто боялися починати терапію. Лариса Коломієць і вся команда сподіваються, що успішний досвід інтегрованого проєкту послужить прикладом і стимулом для інших регіонів України, де людям з хронічним гепатитом С також необхідне нове, ефективне та безпечне лікування від цієї смертельної хвороби.

Молодий серцево-судинний хірург, який працює у клінічному лікувально-діагностичному  центрі Сімедгруп (м. Івано-Франківськ).  Фахівці центру -– справжні новатори, які вносять великий вклад у розвиток малоінвазивної кардіохірургії у Прикарпатті. Іван Михайлович постійно опановує новітні методики під керівництвом завідувача – Андрія Володимировича Судуса. Постійне підвищення рівня освіти – один із принципів Івана Михайловича, і він неодноразово вигравав гранти щодо участі у міжнародних професійних заходах і стажуваннях. Іван Будзан знаходить час не тільки для професійного вдосконалення, але й на громадсько-соціальні проєкти. Зокрема, взяв участь у проєктах «Бюджет участі», що створюються для підвищення комфорту проживання та безпеки мешканців міста. Реалізація цих проєктів залежить від голосування містян. Деталі за посиланням http://bu.mvk.if.ua/projects2019/37051. Проєкт Івана Будзана «Врятуй життя з АЗД до приїзду швидкої!» полягав у встановленні в громадських місцях автоматичного зовнішнього дефібрилятора АЗД для загального доступу під час надання домедичної допомоги громадянам. На жаль, цього разу голосів для реалізації не вистачило. Але ми сподіваємось, що з часом українці зрозуміють, наскільки важливим є встановлення таких пристроїв в місцях скупчення людей, адже за допомогою АЗД можна врятувати не одне життя. А ще маємо надію, що співвітчизники будуть більш уважно ставитись до громадських ініціатив професіоналів, адже саме вони знають проблеми «зсередини».

Ми дуже раді, що Іван Михайлович не зупиняється на цьому і в майбутньому збирається розробляти інші громадсько-соціальні проєкти, реалізація яких допоможе рятувати життя.

Лікар-педіатр Полтавського обласного Центру профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом. Загальний медичний стаж 33 роки, працює лікарем-педіатром протягом 23 років. Тетяна Миколаївна належить до тих щасливих людей, які знайшли своє покликання та отримують радість від щоденної праці. З 2005 року запровадила в Полтавській області антиретровірусне лікування дітей, хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

Тетяна Голубєва є національним тренером від ЮНІСЕФ з питань профілактики передачі вірусу від матері до дитини та догляду й підтримки дітей з ВІЛ-інфекцією та тренером з АРТ у дітей. У себе в області Тетяна Миколаївна – клінічний наставник з АРТ у дорослих і підлітків та регіональний координатор з питань елімінації передачі вірусу ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Тетяна Миколаївна із задоволенням передає колегам свій багатий досвід щодо ведення маленьких пацієнтів, що мають невиліковну хворобу. Упродовж професійної діяльності вона врятувала багато дитячих життів. Їхні сім’ї вдячні їй за це – Тетяна Миколаївна врятувала для них найдорожче. Вона є для таких родин справжнім рятівним променем світла, який зігріває душі теплом надії на добро та щастя.

Лікар-фтизіатр,заступник головного лікаря з медичної частини обласного протитуберкульозного диспансеру Житомирської обласної ради. Працює у фтизіатрії понад 20 років, які присвятила боротьбі з туберкульозом на Житомирщині. Зараз Ольга Сіомак разом з колегами та представниками Міжнародної гуманітарної організації «Лікарі без кордонів» впроваджує пілотний інноваційний проєкт з метою вдосконалення лікування хіміорезистентного туберкульозу (ХРТБ) згідно з останніми міжнародними рекомендаціями. Бо саме резистентність до традиційних протитуберкульозних ліків стала новим викликом для України. Результатом э застосування  більш ефективного та безпечного лікування ХРТБ. Зокрема, втілюються  короткі режими лікування, які тривають 9-12 місяців (на противагу стандартному курсу тривалістю 20-24 місяці) та нові високоефективні пероральні протитуберкульозні препарати, які спричиняють менш серйозні побічні реакції, ніж старі ін’єкційні препарати.

Цей проєкт розпочав роботу у 2018 році на базі Житомирського обласного протитуберкульозного диспансеру та має назву «Комплексна модель ведення хворих на ХРТБ: діагностування, лікування та супровід пацієнтів у Житомирській області, Україна». Ольга Сіомак разом із командою «Лікарі без кордонів» сподівається, що успішний досвід проєкту щодо діагностики, лікування та психосоціального супроводу пацієнтів з ХРТБ буде імплементовано по всій країні, і  туберкульоз більш не сприйматиметься  як  хвороба-вирок.