Проблеми із соціумом

Добрий день. Добре що так уважні до дитини. Тут можу порадити лише загальні рекомендації щодо подолання страху.По перше, в цьому віці практично у всіх дітей бувають ті чи інші страхи. Це науковці пояснюють тим, що дитина з віком стає все далі від мами, батьків, більш самостійною. А це викликає почуття небезпеки та незахищеності.Тому, перша рекомендація не пояснювати що це НЕ страшно,коли хтось плаче і хтось кричить. Вашій дитині страшно. І заперечуючи це,ви ігноруєте почуття дитини .Кажіть, що вам також не подобається, коли хтось плаче,коли на когось кричать. Розумієте, що сину страшно.Можно спокійно відійти на відстань.І поспостерігати здалеку, що далі буде відбуватися. А далі дітей або заспокоять,або помирять між собою. І плач зміниться на іншу емоцію. Таким чином ви покажете сину,що для вас важливі його почуття, ви поряд і Разом! усе навчитеся долати.Ви покажете, що за сльозами приходить інший настрій. Що у дітей ЧАСТО міняється настрій. І спостерігаючи здалеку,на безпечній відстані, де не страшно, чи на ТАК страшно, як зблизька, дитина набуває нового досвіду.Це як фіз.зарядка, тренування м'язів. Спочатку здалеку, потім усе ближче. Спочатку коротко, потім все довше. Вдома добре намалювати, виліпити свій Страх. І зробити з ним, те, що дитинка хоче. Можна зробити його меншим за розміром, або взагалі порвати та викинути, намалювати грати, де Страх стає безпорадним. Головне, щоб дитина Сама ! Вирішила,що хоче з ним зробити.Для чого це потрібно? Щоб дитина відчула що Вона, а не страх хазяйнує. Що страх в її руках та волі. Під владою дитини.Взагалі то, це мають робити психологи. Але якщо немає можливості звернутися до фахівця, дійте самі.Удачі

Доброго дня. Швидше за все у дитини сенсорно-слухове перевантаження відбувається тобто надто голосно сприймає звуки і від цього ЦНС надто чутлива. Потрібно дослідити у нейропсихолога. Але все ж відвідувати дитячий садок бажано й привчати взаємодії із дітками.