Татьяна | 2019-07-07 08:35:09

Мама син відносини

Добрий день! Моєму сину 6р з 1 версня ідемо до першого класу. А з початку травня я помітила що він став залежним від мене, раніше такого не було...більше часу він проводить зі мною так як тато працює, росте у повній родині, він завжди був дуже добрий і м'який за характером, дуже переживаю як з цим буде у школі да і в житті взагалі...але залежність від мами почала ставати вже якась панічна: якщо раніше спокійно їхав у гості без мене чи гуляв на майданчику то зараз скрізь зімною за ручку хоче, навіть не хоче гуляти із іншими дітьми у них дома лише до себе всіх кличе, але на контакт із незнайомими йде дуже легко...в чому проблема взагалі не розумію. Чи це вікове чи можливо потрібні консультації чи заняття з психологом?

Ответы врачей 2

414
Ратушняк Мария Викторовна
Ратушняк Мария Викторовна
психолог детский
*
Изображение будет видно только врачу, и не будет показано пользователям сайта на страницах консультаций. * Ваш е-мейл конфиденциален и не будет доступен другим пользователям
Адрес: г. Винница, Украина, Детское дошкольное учреждение № 67
Телефон: +380974606690
Доброго дня! Без причини поведінка сина змінитися не могла. Був якийсь поштовх до цього. Хвороба, поїздка, образа, сварка чи просто якесь слово,яке почув з розмови дорослих. Було б бажано з'ясувати цей момент. Але в будь якому випадку треба говорити з дитиною. Розпитати. Не говорити що безглуздо триматися мами. Що він вже дорослий. Що має йти до школи. - Тут варіантів може бути багато. Це звична в нашому суспільстві реакція дорослих на проблеми дітей. Але усі вони зазвичай є свідченням ігнорування дорослими почуттів дитини. А це лише поглиблює проблему. Запитайте, що відчуває, чого не вистачає . Слухайте і співчувайте, а не нав'язуйте своє бачення ситуації. Говоріть про те, що розумієте його почуття, бажання, потреби, побоювання. Говоріть про свої почуття щиро. Ви можете сказати сину про те, що ви сердитеся чи не розумієте чому він змінився. Можете робити припущення. Якщо ви помилитеся, він поправить. Але це вже буде конструктивна розмова, діалог. А не репліки двох людей,які чують лише себе, а не співрозмовника. Справа не в тому, що у вересні йти до школи. Піде, куди дінеться. А в тому, що це сигнал неблагополуччя дитини. Відсутності в нього впевненості,що живе у безпечному світі. Може, невпевненості у своїй компетентності та самостійності. - Я можу робити лише загальні припущення. Якщо бесіди не покращать ситуації, потрібна допомога психолога. В реальному житті. Підкреслю, це зробити треба влітку, ДО школи. Інакше ситуація може загостритися. І на цей стрес накладатися ще стрес адаптації до нових умов життя та режиму. Якщо буде потреба у конкретній розмові, можу допомогти. Шукайте на Фейсбуці групу "Пойми ребенка". Пишіть туди. Удачі.
13268
Валерия Бурау, консультант likar.info
Валерия Бурау, консультант likar.info
Главврач, Общие вопросы
*
Изображение будет видно только врачу, и не будет показано пользователям сайта на страницах консультаций. * Ваш е-мейл конфиденциален и не будет доступен другим пользователям
Ваш хлопчик переживає через школу, це ж зміни у його житті. Потрібна психологічна підтримка та підготовка до адаптації до школи. Звертайтесь, в мене є казки з цього приводу. Ось детальніше www.facebook.com/1754168044595476/posts/2493239114021695/ Вiдповiдь вiд лiкаря :Слюсарь Татьяна Алексеевна
Консультации на сайте likar.info носят ознакомительный характер. Перед лечением проконсультируйтесь с вашим лечащим врачом.