Коксерин

О препарате

Коксерин- засіб, що діє на мікобактерії.

Показания и дозировка

Показання препарату Коксерин:

Активна форма легеневого та позалегеневого туберкульозу у складі комбінованої терапії, при умові чутливості мікроорганізмів до циклосерину і після неефективного лікування основними лікарськими засобами (застосовують тільки в якості препарату другого ряду).

Гострі інфекції сечовивідних шляхів, спричинені чутливими мікроорганізмами тільки тоді, коли звичайна терапія виявилася неефективною і коли була визначена чутливість мікроорганізмів до цього препарату.

Коксерин застосовують внутрішньо незалежно від прийому їжі, але для запобігання побічних ефектів з боку травного тракту його краще застосовувати під час їди.

Дорослі. Звичайна доза становить від 500 мг до 1000 мг на добу за кілька прийомів. Початкова доза для дорослих найчастіше становить 250 мг двічі на добу з 12-годинним інтервалом протягом 2 тижнів. Добова доза не має перевищувати 1 г.

Діти. Звичайна доза становить від 10 мг/кг маси тіла на добу, розподілена на 2 прийоми, після цього її корегують залежно від концентрації препарату в плазмі крові та терапевтичного ефекту. Бажана пікова концентрація в плазмі – 15 - 40 мкг/мл. Добова доза не має перевищувати 750 мг.

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам віком від 60 років, а також з масою тіла менше 50 кг рекомендована доза дорівнює 250 мг циклосерину двічі на добу.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання, лабораторних та радіологічних даних та переносимості циклосерину.

Передозировка

Побочные эффекты

Побічні реакції препарату Коксерин:

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тривожність, порушення сну, сонливість, парестезії, тремор, відчуття тривоги, підвищена дратівливість, погіршення пам’яті, дезорієнтація, психоз, можливі суїцидальні спроби, зміна характеру, агресія, периферичні неврити, гіперрефлексія, відчуття страху, дизартрія, шум у вухах, психомоторне збудження, атаксія, галюцинації, епілептиформні напади, судоми, великі та малі клонічні судоми, втрата свідомості, кома.

З боку травного тракту: блювання, нудота, сухість у роті, втрата апетиту, біль у животі.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня трансаміназ крові, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипи, свербіж, петехіально-папульозні висипи.

З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міальгія.

Інші: мегабластна анемія, алергічні реакції, підвищення температури тіла.

Повідомлялося про раптовий розвиток хронічної серцевої недостатності в пацієнтів, які отримували циклосерин від 1 до 1,5 г на добу.

Противопоказания

Протипоказання препарату Коксерин:

Підвищена чутливість до циклосерину або до інших компонентів препарату. Органічні захворювання центральної нервової системи, депресія, порушення психіки, виражене збудження чи психоз, епілепсія, схильність до судомних нападів, відомості в анамнезі про психічні захворювання, тяжка ниркова недостатність, серцева недостатність, алкоголізм.

Взаимодействие с другими лекарствами и алкоголем

Одночасне застосування етіонаміду потенціює нейротоксичні ефекти циклосерину. Алкоголь та циклосерин несумісні, особливо під час прийому великих доз препарату (алкоголь підвищує ризик виникнення епілептичних нападів).

Хворі, які приймають циклосерин та ізоніазид, повинні перебувати під наглядом лікаря, оскільки при цій комбінації можливе посилення токсичного ефекту на центральну нервову систему і може виникнути необхідність у корекції дози.

Состав и свойства

діюча речовина: cycloserine;

1 капсула містить циклосерину 250 мг;

допоміжні речовини тальк, магнію оксид легкий, магнію оксид важкий, тверда желатинова капсула, що містить барвники: жовтий захід FCF (Е 110), кармоїзин (Е 122), діамантовий синій (Е 133), титану діоксид (Е 171).

Форма выпуска: Капсули.

Фармакологическое действие: 

Фармакодинаміка. Коксерин має бактеріостатичну та бактерицидну дію залежно від концентрації препарату у місці запалення та чутливості мікроорганізмів. Механізм дії полягає в інгібуванні синтезу клітинної стінки чутливих штамів грам позитивних і грамнегативних бактерій та Mycobacterium tuberculosis. Циклосерин слід використовувати у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо циклосерин швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Рівня концентрації в плазмі, що визначається, досягає протягом години. Вільно розподіляється в тканинах та рідинах організму. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр, концентрація препарату, що досягається у спинномозковій рідині, близька до концентрації в плазмі. У хворих на туберкульоз циклосерин визначається у мокротинні, препарат також потрапляє у плевральну та асцитну рідини, жовч, амніотичну рідину та кров плода, грудне молоко, тканини легень та лімфоїдну тканину.

Виводиться нирками, визначається в сечі через 30 хв після прийому. Приблизно 66 % циклосерину виводиться у незмінному стані з сечею протягом 24 годин. 10 % виводиться протягом наступних 48 годин. З калом виділяється незначна кількість препарату.

Приблизно 35 % циклосерину метаболізується, але метаболіти не ідентифіковані.

Період напіввиведення препарату становить 8 - 12 годин.

Условия хранения: 

Зберігати Коксерин слід в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Общая информация

• Форма продажи:

  по рецепту
• Действующее в-о:

  Циклосерин
• Производитель:

  Люмьер Фарма, ООО, Украина
• Фарм. группа:

  Противомикробные и противопаразитарные лекарственные средства

Код ATX

• J

  Противомикробные препараты для системного использования
• J04

  Противотуберкулезные препараты
• J04A

  Противотуберкулезные препараты
• J04AB

  Антибактериальные препараты
• J04AB01

  Циклосерин