Особливості лікування різних патогенетичних підтипів ішемічного інсульту. Атеротромботичний інсульт. 1. Антиагреганти (тромбоцитарні, еритроцитарні); 2. При прогресуючому перебігу (наростаючий тромбоз) показані антикоагулянти прямої дії з переходом на непрямі; 3. Гемодилюція (низькомолекулярні декстрани); 4. Ангіопротектори; 5. Нейропротектори. Кардіоемболічний інсульт. 1. Антикоагулянти прямої дії в гострішому періоді з наступним переходом на тривалу підтримуючу терапію непрямими антикоагулянтами; 2. Антиаграгенти; 3. Нейропротектори; 4. Вазоактивні препарати; Лікування кардіальної патології (антиаритмічні, антиангінальні препарати, серцеві глікозиди та ін.). Гемодинамічний інсульт. 1. Відновлення і підтримання системної гемодинаміки: - препарати вазопресорної дії, а також покращуючі насосну функцію міокарду; - об’ємозаміщуючі засоби, переважно біореологічні препарати; - при ішемії міокарду - антиангінальні препарати; - антиаритмічні при порушенні серцевого ритму; 2. Антиагреганти; 3. Вазоактивні препарати (з урахуванням стану АТ, хвилинного об’єму серця, наявності дизритмій); 4. Нейропротектори. Лакунарний інсульт. 1. Оптимізація АТ (інгибітори АКФ, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, бета-адреноблокатори, блокатори кальцієвих каналів); 2. Антиагреганти (тромбоцитарні, еритроцитарні); 3. Вазоактивні засоби; 4. Антиоксиданти.